Аптека оригинальных препаратов

Поиск препарата

АЛИМТА, пор. д/п конц. д/инф. 500 мг, №1

Производитель:  Lilly France (Франция)
Основное действующее в-во:  пеметрексед
Условия отпуска:  по рецепту

Описание препарата


ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
АЛІМТА® (ALIMTA®)

Склад.
Діюча речовина: 1 флакон містить 500 мг пеметрекседу;
допоміжні речовини: манітол, кислота соляна, натрію гідроксид.

Лікарська форма.
Порошок ліофілізований для приготування концентрату для приготування розчину для інфузій.

Фармакотерапевтична група.
Антиметаболіти. Структурні аналоги фолієвої кислоти.

Клінічні характеристики.

Показання:
Злоякісна мезотеліома плеври:
Алімта в комбінації з цисплатином показана для лікування пацієнтів зі злоякісною нерезектабельною плевральною мезотеліомою.
Недрібноклітинний рак легенів:
Алімта в комбінації з цисплатином показана для лікування хворих на місцево розповсюджений або метастатичний недрібноклітинний неплоскоклітинний рак легенів в першій лінії хіміотерапії.
Алімта як монотерапія показана для лікування хворих на місцево розповсюджений або метастатичний недрібноклітинний неплоскоклітинний рак легенів у другій лінії хіміотерапії.

Протипоказання.
Пеметрексед протипоказаний пацієнтам з відомою підвищеною чутливістю до пеметрекседу або будь-якого компонента препарату.

Спосіб застосування та дози.
Пеметрексед вводиться у вигляді внутрішньовенної інфузії протягом 10 хвилин. Препарат необхідно застосовувати під контролем кваліфікованого спеціаліста з досвідом лікування протипухлинними препаратами.
Злоякісна плевральна мезотеліома
Застосування комбінації із цисплатином
Дорослі: рекомендована доза пеметрекседу становить 500 мг/м2 у вигляді внутрішньовенної інфузії у перший день кожного 21-денного циклу. Рекомендована доза цисплатину становить 75 мг/м2 у вигляді інфузії приблизно через 30 хвилин після завершення інфузії пеметрекседу у перший день кожного 21-денного циклу. Гідратація пацієнта повинна проводитися до або/та після введення цисплатину.
Недрібноклітинний рак легенів (NSCLC)
Застосування у монотерапії
Дорослі: рекомендована доза пеметрекседу становить 500 мг/м2 у вигляді внутрішньовенної інфузії в перший день кожного 21-денного циклу.
Застосування комбінації з цисплатином
Дорослі: рекомендована доза пеметрекседу становить 500 мг/м2 у вигляді внутрішньовенної інфузії у перший день кожного 21-денного циклу. Рекомендована доза цисплатину становить 75 мг/м2 у вигляді інфузії приблизно через 30 хвилин після завершення інфузії пеметрекседу в перший день кожного 21-денного циклу. Гідратація пацієнта повинна проводитися до або/та після введення цисплатину.
Режим премедикації
У пацієнтів, які не отримували попередню терапію кортикостероїдами, відмічалися висипання на шкірі. Попередня терапія дексаметазоном (або його еквівалентом) знижує частоту та тяжкість шкірних реакцій. У клінічних дослідах дексаметазон застосовувався у дозі 4 мг перорально двічі на день за день до призначення пеметрекседу, в день його призначення та в день після його введення.
Для зменшення токсичності пацієнти повинні щоденно приймати препарати фолієвої кислоти або мультивітаміни, які містять фолієву кислоту. Протягом семиденного періоду перед першою дозою пеметрекседу необхідно прийняти не менше 5 добових доз фолієвої кислоти, прийом фолієвої кислоти повинен продовжуватися протягом усього курсу терапії та протягом 21 дня після введення останньої дози пеметрекседу. Пацієнти також повинні отримувати вітамін В12 внутрішньом’язово один раз на день протягом тижня перед першою дозою пеметрекседу та кожні 3 цикли після цього. Наступні ін’єкції вітаміну В12 можна проводити в день введення пеметрекседу. В клінічних дослідах використовувалася доза фолієвої кислоти, яка дорівнює 350-1 000 мкг, а доза вітаміну В12 дорівнювала 1 000 мкг. Звичайно використовували дозу фолієвої кислоти 400 мкг. Особливості застосування

Підготовка для внутрішньовенної інфузії
1. Користуйтеся відповідною асептичною технікою під час розчинення та подальшого розведення пеметрекседу для внутрішньовенної інфузії.
2. Розрахуйте дозу та необхідну кількість флаконів пеметрекседу. Кожен флакон містить 500 мг пеметрекседу. Флакон містить надлишок пеметрекседу для забезпечення необхідного об’єму.
3. Перед введенням розведіть вміст 500 мг флакона за допомогою 20 мл 0,9% розчину натрію хлориду для ін’єкцій (без консервантів) для отримання розчину, який містить 25 мг/мл пеметрекседу. Обережно струсіть кожен флакон до повного розведення порошку. НЕОБХІДНЕ ПОДАЛЬШЕ РОЗЧИНЕННЯ.
4. Необхідний об’єм розведеного розчину пеметрекседу далі повинен бути розведений до 100 мл за допомогою 0,9% розчину натрію хлориду (без консервантів) і вводитися внутрішньовенно протягом 10 хвилин.
5. Препарати для внутрішньовенного введення необхідно перевіряти візуально для виявлення твердих часток і знебарвлення перед введенням.
6. Оскільки пеметрексед і рекомендований розчинник не містять протимікробних консервантів, розведений розчин і розчин для інфузій повинні використовуватися негайно.
Хімічна та фізична стабільність розведеного розчину та розчину для інфузій пеметрекседу спостерігалася протягом 24 годин після розчинення оригінального флакона за умови зберігання при контрольованій кімнатній температурі 20-25°C. Невикористаний препарат підлягає знищенню.
Лабораторний моніторинг і рекомендації щодо зниження дози
Моніторинг: у пацієнтів, які отримують Алімту, перед кожною дозою рекомендовано перевіряти загальний аналіз крові та тромбоцити. Для оцінки функції печінки та нирок необхідно періодично проводити біохімічні аналізи крові.
Абсолютна кількість нейтрофілів (ANC) повинна становити ³1 500 клітин/мм3, а тромбоцитів і100 000 клітин/мм3 перед запланованим проведенням будь-якого циклу.
Рекомендації до дозування
Корекція дози перед початком наступного циклу повинна грунтуватися на найменших значеннях (nadir) гематологічних показників або на максимальній негематологічній токсичності після попереднього циклу терапії . Лікування можна припинити з урахуванням достатнього часу для відновлення. Після відновлення пацієнти повинні отримувати терапію відповідно до рекомендацій Таблиць 1-3, які відповідають застосуванню Алімти як монотерапії або у комбінації з цисплатином.

Таблиця 1. Модифікація дозування для пеметрекседу (комбінована або монотерапія) та цисплатину.
Гематологічна токсичність. 
Найменше значення ANC < 500/мм3 та найменше значення тромбоцитів
і 50 000/мм3
75% від попередньої дози (для обох препаратів)
Найменше значення тромбоцитів
< 50 000/мм3 без урахування найменшого значення ANC
75% від попередньої дози (для обох препаратів)
Найменше значення тромбоцитів
< 50 000/мм3 з кровотечеюа, без урахування найменшого значення ANC
50% від попередньої дози (для обох препаратів)
- Критерії за версією 2.0 CTC (NCI 1998) відповідають визначенню кровотечі і CTC 2 ступеня.

У разі виникнення у пацієнта ознак негематологічної токсичності (виключаючи нейротоксичность) і 3 ступеня (за винятком 3-го ступеня підвищення трансаміназ) введення пеметрекседу необхідно припинити до досягнення більш низьких значень або таких значень, які б відповідали вихідним перед початком терапії у даного пацієнта. Продовжувати терапію необхідно відповідно до рекомендацій Таблиці 2.

Таблиця 2. Модифікація дозування для пеметрекседу (комбінована або монотерапія) та цисплатину.
Негематологічна токсичність a,bДоза пеметрекседу (мг/м2)Доза цисплатину (мг/м2)
Будь-яка токсичність ступеня 3C або 4, окрім мукозиту75% від попередньої дози75% від попередньої дози
Будь-яка діарея, яка потребує госпіталізації (незалежно від ступеня) або діарея 3-го або 4-го ступеня75% від попередньої дози75% від попередньої дози
Мукозит 3-го або 4-го ступеня50% від попередньої дози100% від попередньої дози
a - NCI Критерії загальної токсичності (CTC).
b - Окрім нейротоксичності.
c - Виключаючи під’йом трансаміназ 3-го ступеня.

У випадку нейротоксичності рекомендована корекція доз пеметрекседу та цисплатину наведена в Таблиці 3. При нейротоксичності 3-го або 4-го ступеня терапія повинна бути припинена.

Таблиця 3. Модифікація дозування для пеметрекседу (комбінована або монотерапія) та цисплатину.
Нейротоксичність
Ступінь CTCДоза пеметрекседу (мг/м2)Доза цисплатину (мг/м2)
0-1100% від попередньої дози100% від попередньої дози
2100% від попередньої дози50% від попередньої дози

Терапія Алімтою повинна бути припинена, якщо у пацієнта спостерігається будь-яка гематологічна або негематологічна токсичність 3-го або 4-го ступеня після зниження 2 доз (за винятком під’йому трансаміназ 3-го ступеня), або негайно припинена, якщо спостерігається нейротоксичність 3-го або 4-го ступеня.
Пацієнти похилого віку. У клінічних дослідах не було жодних свідчень про те, що пацієнти у віці 65 років і старше мають більш високий ризик розвитку побічних ефектів, аніж пацієнти у віці до 65 років. Відсутня необхідність у зниженні доз, окрім рекомендованих для всіх пацієнтів.
Пацієнти з порушенням функції нирок. У клінічних дослідах не було необхідності коригувати дози для пацієнтів з кліренсом креатиніну не нижче за 45 мл/хв, окрім рекомендованих для всіх пацієнтів. Кількість пацієнтів з кліренсом креатиніну нижче 45 мл/хв була недостатньою для вироблення рекомендацій щодо дозування окремо для цієї групи пацієнтів. Хоча пацієнти, в яких кліренс креатиніну <45 мл/хв (при використанні стандартної формули Кокрофта та Гальта або GFR, визначеного методом плазмового кліренсу Tc99m-DPTA), не повинні отримувати пеметрексед.
Пацієнти з порушеннями функції печінки. Пеметрексед незначною мірою метаболізується печінкою. Однак, пацієнти з порушеннями функції печінки, такими як підвищення білірубіну в > 1,5 рази від верхнього ліміту норми (ULN) або трансаміназ > 3 разів від ULN (відсутні метастази печінки), або > 5 разів від ULN (наявність метастазів печінки), спеціально не спостерігалися.

Побічні реакції.
ДАНІ КЛІНІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Нижче наведена таблиця, що демонструє частоту та тяжкість побічних ефектів, які спостерігалися у > 5% з 429 пацієнтів з нелікованою мезотеліомою (N=43), нелікованим розповсюдженим раком молочної залози (N=61) або раніше лікованим розповсюдженим раком молочної залози з проведеними щонайменше 3 лініями хіміотерапії (N=60), або з розповсюдженим недрібноклітинним раком легенів з попереднім проведенням однієї лінії хіміотерапії (N=265), які отримували монотерапію пеметрекседом 500 мг/м2 з додатковим застосуванням фолієвої кислоти та вітаміну В12.
Системи органівЧастотаСимптоми*Токсичність будь-якого ступеня (%)Токсичність 3-4 ступеня (%)
Порушення з боку кровоносної та лімфатичної системДуже частоЛейкоцити15,25,4
Гемоглобін14,93,3
Нейтрофіли14,78,2
ЧастоТромбоцити7,02,3
Шлунково-кишкові розладиДуже частоНудота39,22,6
Блювання19,62,1
Анорексія18,61,4
Стоматит/ фарингіт15,40,7
Діарея без колостоми15,20,9
ЧастоЗапор6,10,0
Загальні розладиДуже частоВтома34,04,7
ЧастоПропасниця6,80,0
Гепатобіліарні розладиДуже частоАЛТ (SGPT)15,67,0
АСТ (SGOT)13,14,4
Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковиниДуже частоВисипання/ десквамація15,90,2
ЧастоАлопеція7,00,2**
Свербіж5,80,2
* Посилання на критерії NCI CTC за лабораторними значеннями для кожного ступеня токсичності (версія 2.0).
** Відповідно до Критеріїв NCI CTC (версія 2.0), алопеція повинна зазначатися як Ступінь 1 або 2
Дуже часто - і 10%; часто > 5% та < 10% (у даній таблиці 5% межа введена для включення всіх симптомів, які розглядалися як пов’язані з пеметрекседом).
Клінічно значуща CTC-токсичність, яка спостерігалася в >1 % та ≤ 5% (часто) пацієнтів, відібраних випадковим шляхом для терапії пеметрекседом, включає сенсорну нейропатію, біль у животі, фебрильну нейтропенію, підвищений креатинін, рухову нейропатію, інфекцію без нейтропенії та алергічну реакцію.
Клінічно значуща CTC-токсичність, яка спостерігалася в d 1 % (рідко) пацієнтів, відібраних випадковим шляхом для терапії пеметрекседом, включає мультиформну еритему та надшлуночкову тахікардію.
Монотерапія пеметрекседом після попередньої хіміотерапії (недрібноклітинний рак легенів)
Нижче наведена таблиця, що демонструє частоту та тяжкість побічних ефектів, які спостерігалися у > 5% серед 265 пацієнтів, відібраних випадковим шляхом для монотерапії пеметрекседом із застосуванням фолієвої кислоти та вітаміну В12, а також 276 пацієнтів, відібраних випадковим шляхом для монотерапії доцетакселем.
У всіх пацієнтів був діагностований місцево розповсюджений або метастатичний недрібноклітинний рак легенів і всі вони отримували попередню хіміотерапію.
Групи систем органівЧастотаСимптом*Пеметрексед (N=265)Доцетаксел (N=276)
Токсичність будь-якого ступеня (%)Токсичність 3-4-го ступеня (%)Токсичність будь-якого ступеня (%)Токсичність 3-4-го ступеня (%)
Порушення з боку кровоносної та лімфатичної системДуже частоГемоглобін19,24,222,14,3
Лейкоцити12,14,234,127,2
Нейтрофіли/ гранулоцити10,95,345,340,2
ЧастоТромбоцити8,31,91,10,4
Шлунково-кишкові розладиДуже частоНудота30,92,616,71,8
Анорексія21,91,923,92,5
Блювання16,21,512,01,1
Стоматит/ фарингіт14,71,117,41,1
Діарея12,80,424,32,5
ЧастоЗапор5,70,04,00,0
Загальні розладиДуже частоВтома34,05,335,95,4
ЧастоПропасниця8,30,07,60,0
Гепатобіліарні розладиЧастоАЛТ(SGPT)7,91,91,40,0
ЧастоАСТ(SGOT)6,81,10,70,0
Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковиниДуже частоВисипання/ десквамація14,00,06,20,0
ЧастоСвербіж6,80,41,80,0
Алопеція6,40,437,72,2**
* Посилання на критерії NCI CTC за лабораторними значеннями для кожного ступеня токсичності (версія 2.0).
** Відповідно до Критеріїв NCI CTC (версія 2.0), алопеція повинна зазначатися як Ступінь 1 або 2
Дуже часто - і 10%; часто > 5% та < 10% (у даній таблиці 5% межа введена для включення всіх симптомів, які розглядалися як пов’язані з пеметрекседом).
Клінічно значуща CTC-токсичність, яка спостерігалася в >1 % та d 5% (часто) пацієнтів, відібраних випадковим шляхом для терапії пеметрекседом, включає сенсорну нейропатію, рухову нейропатію, біль у животі, підвищений креатинін, фебрильну нейтропенію, інфекцію без нейтропенії, алергічну реакцію/гіперчутливість і мультиформну еритему.
Клінічно значуща CTC-токсичність, яка спостерігалася в d 1 % (рідко) пацієнтів, відібраних випадковим шляхом для терапії пеметрекседом, включає надшлуночкові аритмії.
Клінічно значущі лабораторні токсичності 3-го та 4-го ступеня були однакові, згідно з інтегрованими результатами фази 2 у дослідженнях монотерапії пеметрекседом (n=164) та фази 3 у дослідженні, яке було описано вище, за винятком нейтропенії (12,8% проти 5,3% відповідно) та підйому аланінтрансамінази (15,2% проти 1,9% відповідно). Ці розбіжності, ймовірно, були результатом розбіжностей у популяціях пацієнтів, оскільки дослідження
фази 2 включали пацієнтів, які не отримували хіміотерапії, та тих, які отримували масивну попередню терапію раку молочної залози з раніше існуючими метастазами в печінку та/або вихідними відхиленнями печінкових тестів.
Комбінація з цисплатином (злоякісна плевральна мезотеліома)
Нижче приведена таблиця, що демонструє частоту та тяжкість побічних ефектів, які спостерігалися у > 5% серед 168 пацієнтів з мезотеліомою, відібраних випадковим шляхом для терапії цисплатином з пеметрекседом та 163 пацієнти з мезотеліомою, відібраних випадковим шляхом для монотерапії цисплатином. В обох терапевтичних групах пацієнти отримували фолієву кислоту та вітамін В12 у повному обсязі.
Групи систем
органів
ЧастотаСимптоми*Пеметрексед/ цисплатин (N=168) Цисплатин (N=163)
Токсичність будь-якого ступеня (%)
Токсичність 3-4-го ступеня (%)
Токсичність будь-якого ступеня (%)
Токсичність 3-4-го ступеня (%)
Порушення з боку
кровоносної
і лімфатичної систем
Дуже частоНейтрофіли56,023,213,53,1
Лейкоцити53,014,916,60,6
Гемоглобін26,24,210,40,0
Тромбоцити23,25,48,60,0
Порушення з боку очейЧастоКон’юнктивіт5,40,00,60,0
Шлунково-кишкові розладиДуже часто
Нудота82,111,976,75,5
Блювання56,510,749,74,2
Стоматит/фарингіт23,23,06,10,0
Анорексія20,21,214,10,6
Діарея16,73,68,00,0
Запор11,90,67,40,6
ЧастоДіспепсія5,40,60,60,0
Загальні розладиДуже частоВтома47,610,142,39,2
Порушення метаболізму і живленняЧастоЗневоднення6,54,20,60,6
Розлади нервової системиДуже частоСенсорна нейропатія10,10,09,80,6
ЧастоПорушення смакових відчуттів7.70,06,10,0
Ниркові розладиДуже частоПідвищення креатиніну10,70,69,81,2
Дуже частоЗниження кліренсу креатиніну**16,10,617,81,8
Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковиниДуже частоВисип16,10,64,90,0
Алопеція11,30,05,50,0**
* Посилання на критерії NCI CTC для кожного ступеня токсичності (версія 2.0), окрім критерію «зниження кліренсу креатиніну»**, який виведено з розділу CTC "нирковий/сечостатевий - тощо".
** Відповідно до Критеріїв NCI CTC (версія 2.0), алопеція та порушення смакових відчуттів повинна зазначатися як Ступінь 1 або 2
Дуже часто - і 10%; часто > 5% та < 10% (у даній таблиці 5% межа введена для включення всіх симптомів, які розглядалися як пов’язані з пеметрекседом і цисплатином).
Клінічно значуща CTC-токсичність, яка спостерігалася в >1 % та d 5% (часто) пацієнтів, відібраних випадковим шляхом для терапії цисплатином і пеметрекседом, включає підйом АСТ, АЛТ та ГГТ, інфекцію, фебрильну нейтропенію, ниркову недостатність, біль у грудях, пропасницю та кропив’янку.
Клінічно значуща CTC-токсичність, яка спостерігалася в d 1 % (рідко) пацієнтів, відібраних випадковим шляхом для терапії цисплатином і пеметрекседом, включає аритмію та рухову нейропатію.
Постмаркетингові дослідження:
Гастроінтестинальна система – рідко відзначалися випадки колітів у пацієнтів, які лікувалися пеметрекседом.
Загальні розлади – рідко спостерігалася набряки у пацієнтів, які лікувалися пеметрекседом.
Ушкодження, отруєння, маніпуляційні ускладнення – рідко необхідність відміни радіаційної терапії у пацієнтів, які раніше її отримували.
Респіраторна система – у пацієнтів, які лікувалися пеметрекседом рідко спостерігалися випадки пневмонії.
Рідко - < 0.1% пацієнтів, які лікувалися пеметрекседом

Передозування.
Симптоми, які спостерігалися при передозуванні пеметрекседу, включають нейтропенію, анемію, тромбоцитопенію, мукозит і висип. Передбачувані ускладнення при передозуванні включають пригнічення функції кісткового мозку, що виявляється як нейтропенія, тромбоцитопенія та анемія. Більше того, може зустрічатись інфекція з пропасницею та без неї, діарея та мукозит.
Лікування: необхідно вживати допоміжних заходів за вибором лікуючого спеціаліста. Боротьба з передозуванням пеметрекседу повинна включати зважене застосування лейковорину або стимуляторів тимідину.

Застосування у період вагітності або годування груддю.
Необхідно уникати призначення пеметрекседу вагітним жінкам через потенційний ризик для плоду. Експериментальні досліди на тваринах продемонстрували репродуктивну токсичність у вигляді уроджених дефектів та інших впливів на розвиток плоду, хід гестації або пери- та постнатальний розвиток. Невідомо, чи виділяється пеметрексед з грудним молоком. Рекомендовано переривання годування груддю під час терапії пеметрекседом.

Діти.
Пеметрексед не рекомендований для застосування в дитячій практиці, оскільки його ефективність і безпека у цій групі пацієнтів не визначені.

Особливі заходи безпеки.
Пеметрексед може пригнічувати функцію кісткового мозку, що виявляється нейтропенією, тромбоцитопенією, анемією (або панцитопенією); мієлосупресія звичайно є токсичністю, яка лімітує дозу.
У дослідженні мезотеліоми фази 3 спостерігалися низька загальна токсичність і зниження гематологічної і негематологічної токсичності 3/4-го ступеня, такої як нейтропенія, фебрильна нейтропенія та інфекція з нейтропенією 3/4–го ступеня, якщо попередньо застосовувалися фолієва кислота та вітамін В12. Тому пацієнти, які отримують терапію пеметрекседом, повинні бути поінформованими про необхідність прийому фолієвої кислоти та вітаміну В12 як профілактичного заходу для зменшення токсичності, пов’язаної з терапією.
Пеметрексед переважно виводиться нирками у незміненому вигляді. Клінічний досвід застосування препарату серед пацієнтів з кліренсом креатиніну нижче 45 мл/хв обмежений. Тому пацієнти з кліренсом креатиніну нижче 45 мл/хв не повинні отримувати терапію.
Вплив на пеметрексед порожнинних рідин, таких як плевральний випіт та асцит, невідомий. Перед призначенням пеметрекседу пацієнтам із значним об’ємом порожнинної рідини необхідно розглянути питання про дренування.
Канцерогенез. Дослідження з метою оцінки канцерогенного потенціалу пеметрекседу не проводилися.
Мутагенез. Пеметрексед виявився кластогенним у дослідженні in vivo при проведенні мікроядерцевого теста у мишей, але не виявляв жодних впливів при тестуванні хромосомних аберацій на клітинах яєчника китайського хом’яка. Пеметрексед не був мутагенним у Ames-тесті.
Порушення фертильності. Призначення пеметрекседу вагітним мишам призводило до зниження маси плоду, неповної осифікації деяких скелетних структур і розщепленню верхнього піднебіння (вовчої пащі). Призначення пеметрекседу самцям мишей призводило до репродуктивної токсичності, яка характеризувалася зниженням фертильності, гіпоспермією та тестикулярною атрофією.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Жодних досліджень щодо вивчення здатності впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами не проводилось. Тому пацієнти повинні бути уважними під час керування автомобілем або іншими механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Пеметрексед виводиться переважно нирками в незміненому вигляді як наслідок клубочкової фільтрації та тубулярної секреції. Супутнє застосування нефротоксичних препаратів та/або речовин, які підлягають тубулярній секреції, може призводити до зниження кліренсу пеметрекседу.
Результати досліджень in vitro з мікросомами печінки людини дають можливість припустити, що пеметрексед не вступатиме в клінічно значущі взаємодії з препаратами, які метаболізуються за допомогою CYP3A, CYP2D6, CYP2C9 і CYP1A2.
На фармакокінетику пеметрекседу не впливає додаткове пероральне введення фолієвої кислоти та внутрішньом’язове введення вітаміну В12 або одночасне застосування цисплатину. Введення пеметрекседу не впливає на загальний кліренс платини.
Незважаючи на те, що застосування ібупрофену (400 мг чотири рази на день) з пеметрекседом можливо серед пацієнтів з непорушеною функцією нирок (кліренс креатиніну і 80 мл/хв), призначати ібупрофен разом з пеметрекседом пацієнтам з нирковою недостатністю легкого та середнього ступеня тяжкості (кліренс креатиніну 45-79 мл/хв) слід з обережністю. Пацієнтам з нирковою недостатністю легкого та середнього ступеня важкості рекомендовано уникати прийому нестероїдних протизапальних препаратів (NSAID) з коротким періодом напіввиведення протягом 2 днів перед застосуванням пеметрекседу, в день його застосування та 2 днів після цього.
За відсутності даних про потенційну взаємодію пеметрекседу з NSAID, що мають більш тривалі періоди напіввиведення, всі пацієнти, які приймають такі NSAID, повинні перервати їх прийом не менше, ніж за 5 днів до застосування пеметрекседу, в день його застосування та протягом 2 днів після застосування пеметрекседу. У разі необхідності супутнього призначення NSAID необхідно проводити моніторинг токсичності, особливо мієлосупресії та шлунково-кишкової токсичності.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.
Досліди in vitro продемонстрували, що пеметрексед є антифолатом різноспрямованої дії, оскільки він пригнічує тимідилатсинтетазу (TS), дегідрофолатредуктазу (DHFR) і гліцинамід-рибонуклеотид-формілтрансферазу (GARFT), які є основними фолатзалежними ферментами для біосинтезу тимідину та пуринових нуклеотидів de novo. Транспорт пеметрекседу до клітини відбувається за рахунок як редукованого переносника фолатів, так і транспортних систем мебранного протеїну, що зв’язує фолати.
Потрапивши до клітини, пеметрексед швидко трансформується в поліглютаматні форми за допомогою ензиму фолілполіглютаматсинтетази. Поліглютаматні форми акумулюються в клітинах і є навіть більш сильними інгібіторами TS і GARFT. Поліглютамація є процесом, що залежить від часу та концентрації, який відбувається в пухлинних клітинах, та меншою мірою - в нормальних тканинах. Метаболіти поліглютамату мають більш тривалий внутрішньоклітинний період напіввиведення, що приводить до більш тривалої дії препарату в малігнізованих клітинах.
Досліди з клітинною лінією мезотеліоми MSTO-211H продемонстрували синергічні ефекти при комбінуванні пеметрекседу з цисплатином.
Фармакокінетика. Абсорбція: пеметрексед призначений лише для внутрішньовенного введення.
Розподіл: пеметрексед має сталий об’єм розподілу, що дорівнює 16,1 літра. Досліди in vitro показали, що приблизно 81% пеметрекседу зв’язується протеїнами плазми. Ступінь ниркової недостатності не впливає на зв’язування.
Метаболізм: пеметрексед підлягає обмеженому печінковому метаболізму.
Виведення: пеметрексед переважно виводиться із сечею в незміненому вигляді на 70 – 90% протягом 24 годин після введення. Загальний плазмовий кліренс пеметрекседу становить 92 мл/хв, а період напіввиведення з плазми - 3,5 години у пацієнтів з нормальною функцією нирок.

Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: ліофілізований порошок від білого до світло-жовтого або зелено-жовтого кольору.

Несумісність.
Пеметрексед несумісний з розчинниками, що містять кальцій, наприклад, розчин Рінгера. Досліждення щодо несумісності пеметрекседу відсутні, тому не можна змішувати пеметрексед з будь-якими іншими лікарськими засобами.

Термін придатності.
2 роки.

Умови зберігання.
Зберігати при температурі нижче 25 °C у недоступному для дітей місці.

Упаковка.
По 500 мг порошку у скляному флаконі: по 1 флакону в картонній упаковці.

Категорія відпуску.
За рецептом.

Виробник.
Ліллі Франс С. А. С. (Lilly France S. A. S.).

Місцезнаходження. Ф-67640 Фегершайм, Франція (Fegersheim, France).

© Аптека оригинальных препаратов 2017 г.

Использование материалов и графики с сайта без согласования с администрацией запрещено.
Ограничение ответственности.

Разработано: "M-Design"